and_sokol
Андрій Сокол

нейроанатом, невролог, кандидат медичних наук, доцент кафедри нормальної анатомії БДМУ (Білорусь):

Попри те, що тема віщих снів досить далека від того, щоб бути описаною з наукової точки зору, було б прикро зовсім ігнорувати її, хоча б через те, що про віщі сни розповідають тисячі людей, серед яких Юнг, Ейнштейн та інші.

Тож все по черзі, а значить спершу відсіємо очевидно безглузді повір’я, які не мають ніякого логічного обґрунтування, як от: віщі сни ввижаються в конкретні дні тижня та місяця, у певну місячну фазу тощо.

vis_snu_ (1)

Але для того, щоб спробувати відповісти на питання про природу віщих снів, спершу варто розібратися в тому, яка ж функція у сновидінь «звичайних».

Функція сновидінь

Більшість дослідників погоджуються з тим, що біологічна функція снів полягає в моделюванні різних, часто потенційно небезпечних ситуацій. Таким чином людина, яка у своїх сновидіннях провела репетицію певної ситуації, у разі виникнення схожих
обставин в реальному житті, буде діяти більш впевнено, адже сценарій їй уже відомий.

З цієї ж причини досить часто нам сняться ситуації на кшталт: спілкування з незнайомими людьми, обмеження чи ускладнення рухів, втеча від небезпеки, запізнення на зустріч або транспорт, пошуки певних місць тощо.

vis_snu_ (2)

Ця ідея також перегукується з концепцією пошукової активності професора-психофізіолога Вадима Ротенберга, у якій йдеться:

«Пошукова активність – це активність, що спрямована на зміну ситуації (або зміну ставлення до неї) без певного прогнозу результатів, але при постійному їх обліку. Сам процес пошукової активності, незалежно від результату, підвищує резистентність і стресостійкість організму». І ще: «Поведінка в стані, що містить виражену пошукову активність, знижує потребу організму у швидкому сні, тоді як відмова від пошуку підвищує потребу організму в цій фазі сну».

Хорошим підтвердженням концепції моделювання можливої ​​реальності й пошукової активності є «відкриття» уві сні. Найвідоміші приклади таких нічних відкриттів: періодичний закон Менделєєва, фрагмент Фауста у Ґете і Божественної комедії у Данте, формула бензолу хіміка Кекуле, план Кельнського собору Альберта Великого та інші.

Але «чарівництва» тут не так багато, як здається, бо подібному осяянню передує довга і напружена, зазвичай багаторічна, робота. Сновидіння ж лише дозволяють свідомості поглянути на проблему під іншим кутом, як то кажуть: «Випадок сприяє лише підготовленому розумові»

vis_snu_ (3)

Схожою є історія з віщими снами, адже нам рідко сниться щось абсолютно несподіване. Як правило віщі сни стосуються того, що найбільше турбує людину: чи то здоров’я близьких, чи розв’язання будь-яких інших важливих для нього ситуацій.

Фактично це означає, що можна навіть підвищити ймовірність появи віщого сну, якщо напередодні посилено розмірковувати над проблемою, яка вас хвилює і завантажити її у підсвідомість.

Але чому саме сон? І чому подібні прогнози/передбачення важко даються мозку під час неспання?

Чому прогнози і передбачення приходять у снах і важко даються мозку вдень

Відповідь варто шукати в області міжпівкульних взаємодій. Річ у тім, що під час швидкого сну (сну зі сновидіннями) зазвичай домінує активність правої півкулі, яка більше схильна до синтезу і цілісного сприйняття, у той час як ліва півкуля (яка активніша вдень) є більш аналітичною і спеціалізується на послідовній обробці інформації, а значить інколи «за деревом не бачить лісу» .

Тобто вдень раціонально-аналітичний розум лівої півкулі за замовчуванням відкидає нелогічні, з його точки зору, варіанти, тоді як вночі гору бере правопівкульне мислення, яке з розрізнених, здавалося б, деталей збирає цілісну картину теоретично можливої ​​реальності та… часом (Bingo!) має рацію! Шанс передбачити, а по суті, вгадати реальність мізерно малий, але саме ці рідкісні моменти і запам’ятовуються нами ледь не на все життя.

vis_snu_ (4)

Виходить, що «віщий сон» – це вдала спроба моделювання майбутньої реальності. Якщо ж така спроба виявилася невдалою, ми сприймаємо її як чергову фантазію, як звично химерний сон з нескінченної низки йому подібних. Або, ймовірніше – не згадаємо про нього взагалі.

Хочеться додати дрібку магії до цього сухого тексту і пояснити все колективним несвідомим, як у Юнга, чи то квантовою заплутаністю, чи ще чимось подібним. Але на відкуп ймовірності, і про всяк випадок, залишається один символічний відсоток.

Питання-відповіді:

 

– Як пояснити «усвідомлені» сновидіння, коли уві сні розумієш, що це сон, що є безмежність можливостей і можна змоделювати ситуацію як забажається?

– Області мозку, які відповідають за когнітивний контроль, не сплять більше, ніж при звичайному сні, але недостатньо сильно, щоб прокинутись. Тому ми отримуємо ніби певний контроль над тим, що відбувається у сні.

 

– Чи можна пояснити уявну лексику в сновидіннях: коли сниться вигадана мова і поняття, які мають свій сенс у сні?

– Скоріш за все, уявна лексика у сновидінні пов’язана з підвищеною активністю мовноартикуляційної області лобової частки і може бути своєрідним локальним мовним моделюванням.

 

– Як пояснити сни з розмовами, зустрічами та подіями, які відтворюються в реальному житті лише в майбутньому і на ділі відчуваються як дежавю після сну.

– Для таких випадків і існує цей один відсоток, який наразі неможливо пояснити.

 

– Чи може віщий сон виникнути без інформації, тобто сон ніби створює і фантазує сам, з нуля, без попередньої роботи?

– Створити/нафантазувати з нуля щось уві сні фактично неможливо. Адже у будь-якому випадку ваші фантазії побудовані з цеглин раніше отриманих знань, навіть якщо ви свідомо не пам’ятаєте про це. Наприклад: це можуть бути обличчя незнайомих людей або предмети, на які ви свідомо не звернули увагу, але ці фрагменти інформації все одно застрягли у вас в підсвідомості

 

– Чи можуть спроби моделювати майбутню ситуацію (за допомогою візуалізації), у тому числі й уві сні, збільшити ймовірність здійснити задумане або ж змінити поведінку на бажане?

– Будь-яка репетиція, навіть в уяві, збільшує шанси на успіх реалізації через те, що для мозку немає різниці – ви проводите роботу в реальності чи уявно.

 

– Чи варто вірити сонникам та в тлумачення снів?

– Один і той самий символ у сні може означати різні поняття в залежності від ситуації.
А до кожного конкретного сну варто підходити індивідуально. До того ж, далеко не кожне сновидіння потребує тлумачення і розшифрування. До прикладу: на збільшення кількості нічних жахів можуть впливати не лише певні обставини реального життя, а й звичайний гастрит.

Текст: Андрій Сокол
Колажі: Вікторія Майорова
Переклад: Ритми Медіа

Популярні матеріали

Ви потрапили на beta-версію сайту rytmy.media. Це означає, що сайт знаходиться у стадії доопрацювання та тестування. Це допоможе нам виявити максимальну кількість помилок і незручностей на сайті та зробити сайт зручним, ефективним та красивим для вас в подальшому. Якщо у вас щось не працює, або вам хочеться щось покращити у функціоналі сайту — зв'яжіться з нами у будь-який зручний для вас спосіб.
BETA