Потрібно попросити про допомогу, але ніяк не можете наважитися? Це заважає вам будувати відносини і просто погіршує якість життя? Що ж, ця проблема зустрічається часто. Саме тому ми вирішили розібратися, чому так багато людей не вміють просити про допомогу та чи можна впоратись із цим без психотерапії.

Як зрозуміти, чи є в мене проблема?

Якщо вам складно попросити когось про допомогу і це ускладнює ваше життя – так, проблема дійсно є. І якщо з нею не розібратися, якість життя може значно погіршитись. Так часто буває, що жінка ледве йде з важкими сумками, їй може бути максимально не комфортно, навіть боляче, але незважаючи ні на що, вона мовчки терпить свої страждання. А от чоловікам часто соромно визнати, що їм не вистачає знань чи досвіду, щоб справитися з поставленою задачею. У таких випадках їм може здаватися, що прохання про допомогу – це визнання своєї слабкості, а іноді й взагалі, що це принизливо. Якщо вам такі ситуації знайомі і думка про те, що потрібно підійти до когось і попросити про допомогу, викликає безліч негативних емоцій, ви червонієте, бліднієте, руки починають тремтіти і ви так і не наважуєтесь на цей простенький крок – значить проблема є, вона відчутна, але її можна позбутись.

86496
Спеціалісти Психологічного центру САД:

Катерина Рожкова, психолог і психотерапевт
Сергій Кляшторний, гештальт-терапевт
Людмила Карпенко, психолог, гештальт-терапевт

Чому у людей з’являється нездатність до зовнішньої допомоги

Основним механізмом, який обумовлює таку нездатність до зовнішньої допомоги, вважається почуття сорому, що разом з базовими установами створює надійний захисний механізм. Ці базові установи можуть бути різними – наприклад, якщо в дитинстві людина часто чула від рідних, що просити про допомогу, чи приймати її від інших – це погано. Але роль можуть зіграти не тільки слова близьких людей: діти завжди чудово розпізнають емоції та добре слідкують за всіма членами сім’ї, за інтонаціями, жестами та поведінкою у цілому. Тому, якщо рідні так чи інакше показують, що приймати допомогу, чи просити когось про щось – це принизливо чи соромно, дитина швидко це запам’ятає.

Найчастіше, у такому випадку просити про допомогу соромно, бо це може підірвати нашу ідентичність – образ саме тієї людини яка вміє та мусить справлятися самостійно. У суспільстві цей образ добряче підкріплюється. Наприклад, якщо незнайома людина просить щось зробити для неї, чи щось позичити, її можуть називати «жебраком». Паралельно ж, абсолютна незалежність від інших та відмова від допомоги часто входять до всіляких правил та стандартів «успішних» людей. Іноді, під відчуттям сорому при зверненні про допомогу, може маскуватися проблема із самооцінкою.

Але є й інша сторона. Іноді люди хочуть попросити про допомогу і навіть з легкістю це роблять, але їх просто не навчили робити це коректно. У такому випадку прохання може звучати, як наказ («дайте мені…»), запитання («можна мені…?»), або ж натяк («здогадайся сам, що мені потрібно»).

З чого почати, якщо проблема таки є?

Найголовніше і найперше, що треба зробити – зізнатися собі та усвідомити, що зараз ви дійсно не можете просити когось про допомогу і ця риса дуже заважає вам будувати хороші стосунки з людьми і, відповідно, жити повноцінним життям.

Якщо ж людина сама розуміє, що не вміє або не може попросити про допомогу – це вже значний і важливий крок до змін.

Допомогти собі можна спочатку інформаційно. Щоб зрозуміти як з цим боротися, потрібно дізнатись, чому ви не в змозі просити про допомогу чи приймати її. Для того, щоб відповісти на це питання, потрібно подумати, як ця риса взагалі змогла закріпитися та чому і коли в житті вона вам допомагала. Скоріш за все, вміння впоратися з проблемами самотужки та без допомоги інших, було важливим і вірним для вас у певний проміжок часу.

Чи можна впоратися з невмінням просити про допомогу самотужки

Самому впоратися з цією рисою можливо, але це займе більше часу, ніж при роботі з фахівцем, навіть якщо ви будете дуже старанно боротися зі своєю проблемою. Мало того, навіть, якщо людина активно збирає інформацію та пробує різні психологічні практики, це аж ніяк не гарантія успіху.

Фахівець допомагає дослідити причини, чому ця риса у вас з’явилася, як актуалізувалась і укорінювалась всередині вас. Такий спеціаліст зможе більш об’єктивно оцінити ваш стан і пояснити, чому у вас з’явилася така проблема.

Найкраще, коли є довірена особа, яка допомагає побудувати новий досвід та підтримує вас в цьому напрямку. Бо ми вчимося саме на досвіді який можливий лише поряд з іншою людиною.

А ось декілька порад, які можуть допомогти справитися з проблемою нездатності до зовнішньої допомоги

Проблема нездатності до зовнішньої допомоги доволі поширена, тому згадується в багатьох книгах про самопізнання та психологію. Ось кілька порад, які, на думку авторів, можуть навчити нас коректно просити та приймати допомогу.

1Ніхто не ідеальний

Книгу Ванесси ван Едвардс варто прочитати всім, хто страждає не тільки від нездатності до зовнішньої допомоги, а й просто не може знайти спільну мову з оточенням, боїться спілкуватись та відчуває себе самотньо. Вона радить забути про ідеальність і навчитися приймати себе та свої слабкості.

Ось декілька правил, яких вона радить дотримуватись:

1. Не бійтесь визнавати свої помилки і пам’ятайте – у цьому немає нічого поганого, смішного чи неправильного. Помиляються всі і це нормально.

2. Будьте собою, не бійтеся чогось не знати. Запитуйте, якщо не знаєте значення чогось, не соромтеся зізнатися, що не чули відому всім пісню, чи не бачили фільм.

3. Навчіться говорити фразу «я не знаю», не відчуваючи сорому. Почніть чесно зізнаватися в тому, що чогось не знаєте, спочатку в розмові з близькими, а потім і з новими друзями чи колегами по роботі.

2«Коли ви страждаєте, ви повинні підійти до близької людини і попросити її про допомогу. Це і є справжня любов»

В’єтнамський дзен-буддійський монах Тхить Нят Хань, який відомий своїми книгами по дзен-буддизму, пропонує простеньку вправу. Вона допоможе знайти спільну мову з близькою людиною після сварки та навчить вас просити один одного про допомогу, навіть якщо гординя та сором заважають це зробити.

Суть вправи в тому, щоб справитися зі своїми емоціями, коли вам боляче від слів чи дій того, кого любите. Скоріш за все, в такому випадку ви не захочете звертатися за допомогою до цієї людини, хоча якраз саме зараз і дуже її потребуєте.

Отже, знайдіть тихе місце та повторіть про себе декілька раз ось таку просту мантру: «Дорогий (дорога), я дуже страждаю і прошу тебе про допомогу». Після чого зверніться до близької людини і повторіть ці ж слова. Ось така дуже проста, але водночас занадто складна вправа.

3Будьте вдячними

Це правило описується в усіх книгах та статтях, які є путівниками на шляху до щастя. Не недооцінюйте те, що роблять для вас люди. Намагайтесь помічати, коли колега підняв ручку, яка випала з ваших рук, а в автобусі хтось поступився вам місцем. Повірте, якщо ви просто буркнете щось нерозбірливе собі під ніс, або взагалі ніяк не відреагуєте в таких ситуаціях, людині більше не захочеться вам допомагати. Не потрібно вважати, що треба віддячувати якось по особливому, вистачить щирої посмішки та слова «дякую».

Боротися з проблемами, пов’язаними зі спілкуванням з іншими людьми, треба комплексно. Навіть нездатність отримувати допомогу може мати причини, які закладені ще в дитинстві. Тож, якщо вправи з книг та від мудреців не рятують, не потрібно опускати руки. Краще звернутись до спеціаліста, який допоможе подолати сором чи страх, навчить спілкуватися з людьми, приймати себе таким, яким ви є.

Текст: Ірина Печена
Колажі: Вікторія Майорова

Схожі матеріали

Популярні матеріали

Ви потрапили на beta-версію сайту rytmy.media. Це означає, що сайт знаходиться у стадії доопрацювання та тестування. Це допоможе нам виявити максимальну кількість помилок і незручностей на сайті та зробити сайт зручним, ефективним та красивим для вас в подальшому. Якщо у вас щось не працює, або вам хочеться щось покращити у функціоналі сайту — зв'яжіться з нами у будь-який зручний для вас спосіб.
BETA