Наразі, коли весь світ змінюється, ми починаємо дивитися на звичні нам речі по-новому. Часто можна почути, що після закінчення карантину, людина планує змінити своє життя, а, можливо, починає це робити вже сьогодні. Те, що було на першому плані втрачає свою актуальність, щось інше набирає ваги. Це явище називається переоцінкою цінностей. Про актуальні проблеми людства на цей час, наші перспективи та переоцінку цінностей говоримо із психологом.

mar_mak
Марія Макуха

психологиня психологічного центру «Альтера»:

Переоцінка цінностей та криза – це одне й те саме?

Криза – це ситуація, коли певні зміни в навколишньому середовищі стають викликом і випробуванням для ресурсів організму. Це триває доти, доки організм не відновить свій ресурс до того рівня, аби бути в змозі на цю ситуацію адекватно відреагувати. Проживання кризи призводить до змін, і це зовсім не означає, що ми виходимо з кризи зі значними втратами. Також, це не означає, що криза – це щось негативне. Під час кризи відбувається зміна досвіду, а отже й форми нашого творчого пристосування. Після чого ми починаємо відмовлятися від старих способів, звичок, принципів, оскільки вони більше не актуальні, а натомість розвиваємо нові, більш придатні для життя в нових умовах. Саме це й називається переоцінкою цінностей, а сама криза – це такий собі каталізатор змін.

Що відбувається з нами під час кризи?

Криза ламає наші рутинні звички, через що «автопілот» більше не працює, а це викликає відчуття страху та невпевненості в собі. І водночас, вона привносить в наше життя свіжий потік, нові враження, перспективи й горизонти. Криза змушує нас задуматися: чи своє життя ми живемо, чи на своєму ми місці? Чого ж нам хочеться насправді?

І дійсно, згадайте, чи є серед ваших знайомих люди, які вже почали змінювати ставлення до своїх цілей та мрій? Хтось працював все життя заради грошей і раптом зрозумів, що не в них щастя. А хтось вирішує займатися своєю справою, хоча все життя боявся зробити крок до мрії. Дехто здивовано виявляє, що намагається будувати сім’ю із зовсім чужою для себе людиною, а хтось щасливий, що життя змусило його проводити більше часу в рідному сімейному колі. Всі ці люди звернули увагу на те, чого раніше не помічали.

Які перспективи відкриває людству криза та переоцінка цінностей?

Новий світ потребує оновлення способів заробітку і самореалізації. Коли кордони закриті, а оффлайн зустрічі під питанням, людство змушене розвивати якісні інновації, дистанційні формати тощо. Це дає новий імпульс для майбутнього, ми ще не уявляємо, наскільки потужний. Багато хто, нарешті, отримає шанс змінити вид діяльності на такий, що більш відповідає істинному покликанню.

Ми заново вчимося дбати про своє здоров’я та безпеку. Так, спершу з остраху, але поступово ввійде у звичку жити якісніше у всіх вимірах: фізичному, психічному, професійному, духовному, стосунковому.

Перед обличчям апокаліптичності, що витає у повітрі, нам доведеться по-новому поглянути на тих, хто поряд, навіть через роки життя разом. Лишаючись надовго сам на сам, без особливої ​​зайнятості, пари зможуть по-справжньому пізнати один одного. І, замість продовження звичної рутини, люди зможуть дати новий шанс собі та партнеру знайти своє щастя, і не важливо – в нових відносинах, чи в оновлених старих.

Ситуація пандемії дає нам можливість зустрітися зі своїми страхами і по-новому їх переосмислити: відсіяти надумані, прожити і перерости страхи, що дрімають у підсвідомості, створюючи бар’єри для нашого особистого розвитку. Логічно припустити, що такий струс пожвавить в людях інстинкт самозбереження, на противагу перспективі повільного вимирання людства від депресії і самогубств.

Зараз ми спостерігаємо вмирання згубної ілюзії, що все можна купити, ілюзії, що лежить в основі суспільства споживання. Це дає нам більше внутрішньої свободи. Нинішня ситуація завершить і обнулить багато всього. Перш за все, у нашому мисленні та світосприйнятті. Ми стаємо чеснішими з собою щодо своїх істинних і надуманих потреб.

Отже, ми зараз спостерігаємо початок великих змін та потужного розвитку?

З психологічної точки зору, те, що відбувається, кризою називати ще не зовсім коректно. Чи переросте це в кризу, поки сказати складно. Однозначно ми переживаємо доволі інтенсивний стрес. Хтось впадає у заціпеніння, хтось метушиться. Так проявляється початкова стадія кризи. Тут важливо не витрачати душевні ресурси дарма на термінове освоєння чогось нового. Краще трохи сповільниться, дати собі час зорієнтуватися.

Напевне вже всі знають жарт про те, що під час карантину з’явилося так багато всіляких безкоштовних вебінарів, тренінгів та книг, що тепер люди, сидячи вдома, відчувають сором та провину за те, що не використовують всі ці нові можливості для самовдосконалення. Але в кожному жарті є частка правди, тому можливо потрібно прислухатися до думки спеціалістів і не навантажувати себе зайвою інформацією. Виявляється, байдикувати іноді корисніше.

А ось погляд на кризу та переоцінку цінностей з точки зору спеціаліста з йоги та медитації.

omel
Віктор Омельчук

викладач йоги

 

«Уявіть, що усе ваше життя проходить в маленькій кімнаті з єдиним закритим вікном, яке настільки брудне, що ледве пропускає світло», – розбурхує нашу уяву Йонге Мінгьюр Рінпоче – автор книги «Будда, мозок і нейрофізіологія щастя». У такому разі, світ по той бік здавався б нам похмурим і сумним, повним істот з дивними формами, які, проходячи мимо, відкидають всередину моторошні тіні. Але варто тільки засумніватися у своєму уявленні про те, що відбувається за вікном, і озброїтися, для перевірки, інтересом, ганчіркою і водою, як тут же нашу кімнатку залило б світло з вулиці, а страшні істоти виявилися б такими ж людьми, як і ми.

Ця так звана світова криза – це усього лише бруд на вікні, потреба засукати рукава і взятися до роботи. Так вже вийшло, що розум сприймає будь-яку стабільність, навіть якщо вона неприємна, як безпеку, а ось нового боїться. Не так-то просто заглянути за кут, навіть якщо цей поворот обіцяє нам щасливе життя. Розум обов’язково засумнівається: «Щасливе життя? А якщо ні? До цього ж було не так погано, навіщо робити зайві кроки до фантомних мрій»?. Така природа розуму, такий його спосіб нас вберегти.

Як же впоратися зі стресом та зберегти спокій, коли світ навкруги так стрімко змінюється?

Ситуація така, що наша звична реальність зруйнована. І добре це або погано – вибір за нами – в цьому і є наша свобода. Тільки пам’ятайте: немає нічого простішого, ніж обурено стояти на місці. А ось для кращого життя, як би не чинив опір розум, доведеться рухатися. Скористайтеся цією непростою можливістю, ризикніть і присвятіть вільний час чомусь іншому, тому, що зробить вас трішки щасливішими, а вашу світ-кімнату світлішою. Благо, нас вже навчили стежити за чистотою рук – залишилося лише навчитися стежити за чистотою думок.

Що ж, як справлятися зі стресом – особиста справа кожного з нас, але ми підтримуємо думку про те, що в такі часи варто ставитись до себе та близьких з розумінням. Оточуйте один одного любов’ю, опікою та бережіть здоров’я, виконуючи всі правила карантину. І пам’ятайте – всі труднощі мають властивість закінчуватися і наявні наші проблеми – не виняток.

Текст: Ірина Печена
Колажі: Вікторія Майорова

Популярні матеріали

Ви потрапили на beta-версію сайту rytmy.media. Це означає, що сайт знаходиться у стадії доопрацювання та тестування. Це допоможе нам виявити максимальну кількість помилок і незручностей на сайті та зробити сайт зручним, ефективним та красивим для вас в подальшому. Якщо у вас щось не працює, або вам хочеться щось покращити у функціоналі сайту — зв'яжіться з нами у будь-який зручний для вас спосіб.
BETA