Усвідомленість часто є непростою справою. В наш час далеко не всі люди звертають увагу на справді глибокі аспекти життя. А значення символів і тим паче забули. Олена Маханець – тату-художниця, яка створює татуювання із сенсом. Живучи і працюючи у Львові, вона вчилася створювати ескізи малюнків, які згодом переносила на людське тіло. Проте у фокусі її уваги не лише форма, а й зміст символу. Як не боятися бути собою, що таке символ, чому важливо, щоб він не ніс негативу і який процес створення татуювань, які несуть добро?

Як все починалося

Перші кроки мені показала львівська тату-художниця Ірен Одинець, до неї ж я і зверталась із різними питаннями. Однак більше часу я провела на ютуб-каналах різноманітних тату-майстрів і читаючи профільні форуми. Я не можу сказати, що було геть важко. Найскладнішим було не так вчитися нюансів майстерності тату, як «поставити» руку у малюванні й напрацювати власний стиль. А можливо, я просто дуже сильно хотіла стати тату-художницею і тому не фокусуватися на складнощах.

Першим «полотном» був мій друг, який мав вже доволі багато татуювань і хотів, щоб я намалювала власний ескіз, котрий гармонійно б вписався в його образ. Я била це перше татуювання під наглядом Ірен, і власне тоді було трохи страшно, бо це не шматок силікону, на якому я вчилась до того, а рука мого друга. Пальці перед стартом тремтіли, але я опанувала себе і все вийшло чудово. За кілька місяців він прийшов ще по чотири татуювання до мене, а я мала змогу оцінити стан загоєної роботи – вона була цілком достойна і не потребувала правок.

Символи та їхній вплив

З одного боку, тату-символ – це естетика й елемент підкреслення краси тіла, а з іншого – це внутрішній світ людини, виражений через майстерність художника. Тому часто клієнти повертаються до улюбленого тату-майстра знову і знову, якщо такий тандем був вдалий першого разу.

У своїй роботі я керуюсь певними правилами. Я вірю, що символи і знаки мають енергетику і тому не берусь набивати різного роду пентаграми, знаки чи руни, у яких я не орієнтуюся. Окрім цього, я ніколи не сідаю за роботу в поганому настрої, чи то створення ескізу, чи набивання тату. Так само гуцули ніколи не сядуть малювати писанку в поганому гуморі, бо все це передається та зберігається в зображенні. Я дуже хочу вкладати лише хороше у свої роботи, лише позитивні вібрації під час створення ескізу та самого сеансу. Щодо духовних практик, наразі це осягнення дао шляхом майстерності тату (сміється). Це жарти! Мені багато що цікаве, але конкретного шляху я ще не обрала. Ранкова кава, запахи літа та всепоглинаюче щастя – ось мій шлях.

Ідеї, процес і творення

До тату-робіт я ставлюсь доволі серйозно. Я залишаю за собою право вибору: робити те чи інше татуювання, чи ні. 90% робіт – це мої власні ескізи. Картинки з мережі або чужі роботи я майже не повторюю – переважно адаптую їх під власний стиль і запит клієнта.

Багато хто дивується, але я повний робочий день працюю за освітою – кредитним аналітиком в офісі міжнародної компанії. Мистецтво було зі мною все моє життя, але я вирішила не робити з нього «роботу», щоб мати це як ресурс для себе і теплу любов. Не хотіла, щоб це була справа комерції. Невдовзі картини та ескізи, які я малювала, друзі попросили продати їм, потім оформити одну розмальовку, іншу, пізніше я вирішила собі набити тату, і поки шукала ескіз і майстра, серйозно замислилась, щоб переформатувати творчість у сферу тату.

Простір

Зараз я виділила одну кімнату в квартирі, щоб приймати клієнтів, і вже за два-три місяці планую облаштувати окрему тату-студію. Загалом, я приймаю клієнтів переважно у вихідні дні, тому запис в мене може бути далеко наперед, хоч і невелика кількість клієнтів. «План втечі» з офісної роботи я вже маю, зараз працюю над реалізацією своєї тату-мрії. Багато клієнтів – це мої друзі чи знайомі, кілька співробітників теж вже встигли побувати в мене під голкою. Художники і художниці для мене особливо цінні: малювати на шкірі творчої людини – це комплімент. У моєму досвіді були роботи, які цікавили мене не майстерністю виконання, а енергетикою, яку вони несли. Мене захоплює працювати із символами та закодованим в них змістом, історіями. Іноді символи навіть впливають на хід подій в житті людини.

Як символи живуть своїм життям

Не так давно набивала квітку для подруги, яка довго відкладала ідею татуювання. Вона наважилась на нього після того, як потрапила в страшну автомобільну аварію, де машину зім’яло ледь не в жерстяну кульку, а подруга вийшла без жодної подряпинки.

Іншим клієнтом був знайомий, який поставив мені доволі складне завдання: розробити індивідуальний монохромний ескіз вишиванки на руку із зашифрованими символами сім’ї, чоловічої сили, родючості, добробуту. Я дуже люблю етніку і традиції та непогано орієнтувалася у кодах української вишиванки та писанки. А після цього замовлення я закохалася в наше рідне з новою силою. В ескіз вдало вписався гуцульський зґардовий хрест-оберіг, символи засіяного поля і родючості. Було дуже складно розробити сам ескіз, щоб він був цілісним і наповнений змістом. Пораду я просила у знайомого майстра-ювеліра, який виготовляє етнічні прикраси. Його роботи є для мене свого роду взірцем традиційної етнічної краси. Я чекала від нього критики щодо ескізу, бо не вважала себе кваліфікованою у справі шифрування орнаменту, проте отримала схвальний відгук і радісно взялася до роботи.

Інше замовлення було зовсім не таким складним, але не менш важливим особисто для мене. Це тату для поета і мого близького друга Івана. Ми з ним познайомились випадково у солотвинському потязі, а виявились земляками. Іван вже багато років живе в Торонто, і час від часу приїжджає до Львова чи рідного Закарпаття. Прийшов він за татуюванням сузір‘я Оріону, бо його гарно видно вночі у рідному краю, а в Канаді зовсім інше небо.

А нещодавно звернувся знайомий з проханням набити вже готовий ескіз. А я не дуже охоче набиваю чужі скетчі, лише якщо вони мені резонують емоційно, чимось чіпляють, або ж виконані в моєму стилі. Тобто щось реалістичне я точно не буду відтворювати, а от якщо це начерк в стилі лайнворк (контурний стиль, коли татуювання виконується лініями), то цілком можливо. Я попросила скинути фото бажаного тату і він надіслав файл, на перший погляд неохайним і кривим, мальованим від руки зображенням радіо. Але було в ньому щось таке тепле й приємне, що я одразу погодилась на цю роботу. Виявилося, що прізвище мого друга Радейко, і набити саме це зображення йому буде просто чудово. За настроєм цього ескізу я зрозуміла, що автором є хтось із близьких друзів. Так і було, малюнок зробив Стас Туріна – член мистецького об’єднання Open Group, які представляли цього року Україну на Венеційському бієнале.

Схожі матеріали

Популярні матеріали

Ви потрапили на beta-версію сайту rytmy.media. Це означає, що сайт знаходиться у стадії доопрацювання та тестування. Це допоможе нам виявити максимальну кількість помилок і незручностей на сайті та зробити сайт зручним, ефективним та красивим для вас в подальшому. Якщо у вас щось не працює, або вам хочеться щось покращити у функціоналі сайту — зв'яжіться з нами у будь-який зручний для вас спосіб.
BETA