Митцям необхідно мати свої унікальні системи координат. Адже, так кожен з них намагається максимально глибинно пізнати світ беручи до рук різну зброю: релігію, духовні практики, шаманізм, аскетизм, паломництво, голодування, психотропи, а інколи й смертельні експерименти над тілом.

Хто і завдяки яким духовним та тілесним практикам створював свої шедеври, чому митці знаходять відповіді, натхнення та власний стиль через духовність та філософію буття і в яких стилях мистецтва найбільш помітний трансценденталізм?

Віпасана Марини Абрамович і трансформаційні практики Леся Курбаса, трансценденталізм Ральфа Емерсона та Генрі Торо, йога Джерома Селінджера, духовна екологія Кена Уілбера, медитація Карлоса Кастанеди та Девіда Лінча – усі ці методи кожен з них запозичив з духовних практик сходу. Саме так вони шукають неповторний стиль і знаходять внутрішнього бога, який надихає і рятує в моменти відчаю чуттєві мистецькі душі.

Романтизм, трансценденталізм, сенсуалізм, сентименталізм, натуралізм, зелений анархізм, перформанс – це стилі та жанри мистецтва, де прослідковується трансцендентність та які тяжіють до духовних практик за змістом і формою.

Культура нетрадиційних практик невіддільна (частина/ознака) від краси та насолоди, від страждання та усвідомлення, що є близьким для митців. Мистецтво прагне глибини людських відчуттів, схильне до відкритості та експерименту над розумом і цьому сприяє «східний розум і світогляд», який пропагує нірвану та творчу натуру людини.

Змінити свідомість – значить почати змінювати світ: метод Абрамович та тибетський буддизм

Бабуся перфомансу з 30-річним досвідом вистав у реальному часі, які змінюють свідомість та ставлення глядачів до тілесного болю, страждань та… любові. Художниця зізнається, що вагомий вплив на неї мають тибетські монахи та буддистські практики.

Авторка часто схиляється до ритуалів, атрибутів, ритму і таким чином змінює середовище біля себе, роблячи його сакральним. Саме ці запозичені практики та власна інтерпретація впливає на її публіку.

Перед кожним експериментом Марина Абрамович ретельно готується: визначена дієта у залежності від перфомансу, виконання тілесних практик, медитації. Створила навіть свій метод Абрамович для митців, який заснований на віпасані (вид медитації у буддизмі, «розвиток бачення як є») – медитативній практиці, під час якої дотримуються посту, концентруються на диханні, думках, почуттях.

Учні розділяють рисові зерна, розвивають тактильні відчуття, ходять із зав’язаними очима по лісі та витримують тиждень у повному мовчанні.

У 1995 році Марина повторила практику монахів, які сплять з трупами. Вважається, що ця медитативна практика допомагає зрозуміти суть смерті й звільнитися від плоті. Оскільки, для Марини головним інструментом творчості є її дух через тіло – то саме його жінка загартовує у болях і стражданнях. Досліджуючи власні грані можливостей вона прагне трансформації себе і всього світу. Абрамович певна, що тільки фізичний досвід допоможе розширити грані свідомості та духовності.

Земля сміється квітами: письменники дикої природи Ральф Емерсон і Генрі Торо та трансценденталізм

Духовний ріст часто починається з любові та дбайливого ставлення до природи. Письменники дикої природи найчастіше мають філософію екоцентризму, біоцентризму, релігійні погляди даосизму, пантеїзму, буддизму, язичництва, трансценденталізму та глибокі екологічні й медичні знання.

Трансценденталіст вірить у диво, у вічну відкритість людського розуму до нового припливу світла та сили, вірить у натхнення та в екстаз, а духовні практики трансценденталіст використовував, аби досягти тієї величини. Власне, тому йому близькі східні вчення.

Такими митцями-письменниками були Генрі Торо та Ральф Емерсон.

Представник американського трансценденталізму – натураліст Генрі Торо, який написав відому книгу-експеримент «Волден, або життя в лісі» практикував аскетичний спосіб життя, описував природні зміни у своїх щоденниках, був натуралістом та виступав за охорону природи.

Основною темою творів Торо було духовне пробудження, яке ховається під буденністю. Торо стверджує, що духовний ріст – найважливіша складова життя. Це джерело, з якого витікають усі річки. Для цього Торо сам завзято медитував і часто наголошував на перевагах медитації.

Його наставником і засновником трансценденталізму був Ральф Емерсон, який відомий своїм маніфестом «Природа». У ньому письменник передає символ гармонійної особистості, яка піднесена красою природи та входить у своєрідний транс з живим духом. Мислитель Емерсон у своїх працях торкався питань розвитку особистості, взаємовідносин духу та природи.

Після того як Емерсон та решта американської інтелігенції XIX століття почали цікавитися індуїстськими та буддійськими писаннями, народився трансценденталізм. Повних відомостей про практики Емерсона та Торо не збереглося, але з їх мистецьких поривань відчутна усвідомленість зв’язку людини та планети, і їх зацікавленість атманом (поняття духовної сутності у філософії) і тим, що знаходиться поза людським досвідом і пам’яттю.

Інший спосіб поглянути на трансценденталістів – це бачити їх як покоління людей, які борються за визначення духовності та релігії.

ralf-uoldo-emerson-foto
Ральф Емерсон

американський есеїст, поет і філософ, один з найвидатніших мислителів і письменників США

 

Ми будемо ходити на власних ногах; працюватимемо своїми руками; будемо говорити власним розумом… Нація чоловіків вперше існуватиме, тому що кожен вважає себе натхненним Божественною Душею, яка також надихає усіх людей.

Воїн – мисливець за силою, якщо його полювання стане успішним – він стане людиною знання: Карлос Кастанеда та шаманські техніки індійців

Спочатку антрополог, а згодом автор-дослідник шаманізму та західного світогляду Карлос Кастанеда написав 12 книг-бестселерів під впливом вчителя Дона Хуана, користуючись його заступництвом у цьому знанні.

Він їхав у Мексику вести польові записи та збирати старі мапи, на яких були позначені місця розташування давніх міст індіанців Які, а навчився медитації, сталкінгу та магічним пассам американських шаманів. Згодом він опише яскраві етапи медитативної практики у своїх книгах-щоденниках, переживши їх на своєму досвіді.

У книгах він аналізує ідею реальності, яка складається з енергетичних полів «еманації Орла» (Дон Хуан вважає, що людина теж є енергетичною структурою, яка взаємодіє з видимим та невидимим світом). Кастанеда стверджує, що головна ідея того, хто медитує – вийти за рамки традиційного сприйняття дійсності («Вчення Дона Хуана»).

Шаманська техніка зупиняє внутрішні діалоги і вчить відчувати світ таким, яким він є насправді – без установок та стирає особисту історію того, хто практикує. Для цього Карлос Кастанеда змінював дату та місце свого народження, національність у біографії, а щоб зрештою відкинути особисті прив’язки обірвав усі стосунки з друзями та рідними.

Упродовж своєї подорожі-дослідження Кастанеда шукав особисту силу шляхом воїна. Дон Хуан каже, що шлях цей можна знайти мистецтвом контрольованих сновидінь та сталкінгу (виходу в іншу реальність і перевтілення в іншу людину).

У наші часи прихильники Кастанеди можуть навчитися Тенсегриті – магічним пассам мексиканських шаманів завдяки дослідженням Кастанеди. Це своєрідні тілесні рухи, дихання та позиції тіла, які дозволяють змінювати стан свідомості або бачити сновидіння наяву.

Мистецтво – це про відповідальність за глибину: які функції митців та мистецтва стосовно соціуму, природи та культури в цілому?

Мистецтво – це дзеркало культури, воно виступає кріпильним матеріалом між світом духовним та матеріальним. А ще воно уособлює автопортрет людей, які його створюють чи споживають.

Мистецтво допомагає усвідомлювати та вивчати себе, свою унікальність, а також схожість з іншими культурами. Виникнення мистецтва тісно пов’язане з розвитком релігії. У мистецтва є схильність до міфології, філософії та джерела з тотемізму чи магії. Тому митці й досі шукають підтримки духів і схиляються до прадавніх практик. Багато з них переконані, що предки краще відчували світ та навколишні явища природи. Саме ці знання сприяють натхненню та любові, яка є основою творчості.

Крім того, так само мистецтво здатне впливати не лише на людину і суспільство, але й на саму природу. Воно не лише зображує природу, але і перетворює її – як в уяві, так і в реальному житті. Воно трансформує природу самої людини.

Ця відповідальність та причетність мистецтва до духовного (підсвідомого), персонального, колективного та матеріального світу вимагає у його авторів не поверхневого, глибокого усвідомлення процесів та результатів їхніх праць, а поза тим і відновлення від виснаження за цю відповідальність.

Текст: Анастасія Салашна
Колажі: Вікторія Майорова

Схожі матеріали

Популярні матеріали

Ви потрапили на beta-версію сайту rytmy.media. Це означає, що сайт знаходиться у стадії доопрацювання та тестування. Це допоможе нам виявити максимальну кількість помилок і незручностей на сайті та зробити сайт зручним, ефективним та красивим для вас в подальшому. Якщо у вас щось не працює, або вам хочеться щось покращити у функціоналі сайту — зв'яжіться з нами у будь-який зручний для вас спосіб.
BETA