医学を含む私たちの生活のあらゆる分野における現代科学と最新の技術の急速な発展にもかかわらず、人類はコロナウイルスのパンデミックなどの深刻な問題に直面することがあります。 そして、あなたは考えます:人々は古代にどのように課題に対処しましたか?

古代ロシアの時代の病人の癒し

古代には、人々はマギ、ヒーラー、ハーブ学者、 オートミールまたは保釈 . Останні два терміни мають походження від слова «баяти», тобто хвороби намагалися лікувати силою слова: бесідами та казками. Жінки-повивальниці допомагали породіллям, а костоправи допомагали позбутись проблем з хребтом. Народних лікарів називали «лічцями». Про них згадується в найдавнішій збірці законів «Руська Правда», яка була складена ще на початку ХІ століття за часів Ярослава Мудрого. Вона неодноразово переписувалась та доповнювалась. Дана збірка законодавчо встановлювала оплату праці лічцям, а на того, хто завдав шкоди здоров’ю іншого накладалися штрафи, які поступали в державну казну, а, також, винуватець повинен був оплатити лікування потерпілого.

Ліки тих часів могли бути рослинного чи тваринного походження. З рослин найбільш корисними вважалися: полин, подорожник, кропива, бодяга, листя берези, цвіт липи, а також, звісно, часник, цибуля, хрін. Деякі лікування були пов’язані з народними традиціями та віруваннями. Так, наприклад, вважалося, що тому, хто знайде квітку папороті додасться сили та мудрості. Серед ліків тваринного походження особливе місце займали – молоко та кисломолочні продукти, кобиляче молоко (кумис), мед, сало, жовч, сира печінка тріски. Також при деяких хворобах використовували засоби мінерального походження: розтертий у порошок камінь хризоліт (при болях у животі), срібло, ртуть, мідний купорос та сурму. Корисною вважалася «кисла вода», або нарзан, вживання якої збереглося до наших днів. Саме ж слово «нарзан» означає – «богатир-вода».

ペチェルスクの聖アガピットの人格

民間療法に加えて、教会や修道院の医学もありました。 したがって、キエフの郊外にあるキエフ・ペチェールシク大修道院でXI世紀の前半に、修道院病院が組織されました。 重病のために装備された特別な部屋があり、僧侶たちが世話をし、彼らの救いのために祈りました。 ペチェルスク大修道院の最初の大修道院長-アンソニーは、彼らが癒しのために彼に行ったという事実のためにも、信者の間で有名で尊敬された男でした。 アガピット(時にはアガピウス)ペチェルスキーはかつてアンソニーから散髪していた。 彼が生まれた時期は不明ですが、彼はかなり成熟した年齢で修道院に来て、ヒーラーとしてのアンソニーの驚くべき能力についての話を聞いていました。

Його нове ім’я – Агапіт означало «божественна любов» недарма. Йому було притаманне почуття милосердя до хворих, калік та просто знедолених людей. Агапіт проявив неабиякі лікувальні здібності та «прозван бысть лечец» сказано у «Патерику Києво-Печерському». За свою допомогу преподобний ніколи не брав платні, люди йшли до лаври з усіх усюд і виходили звідти вже здоровими.

アガピットが病気を癒すために何をどのように求めたか

その時代の年代記者は、治癒する能力に加えて、アガピットペチェルスキーがいくらか内面的な感情を持っていて、しばしば病気に助けに行ったと述べています。 彼はそれらを持ち上げて積み重ね、常に救いの祈りを唱え、自分で準備したハーブの煎じ薬を彼らに与えました。 アガピットが彼が個人的に毎日使用したポーションでのみ人々を助けたことは注目に値します。 つまり、他の人を治療する前に、僧侶は煎じ薬を自分自身に癒す効果を経験しました。 そして、薬に加えて、善と誠実な祈りは人々に回復とさらなる幸せな生活への信仰を与えました。なぜなら、前向きな姿勢は回復にとって非常に重要だからです。

ウラジミールモノマフの奇跡的な救済

その当時の年代記によると、大公ヴォロディミル・フセボロドビッチ・モノマフはチェルニーヒウで病気になりました。 彼を襲った病気は非常に深刻で、それは生死の問題でした。 王子は当時最も有名なアルメニア人医師によって治療されましたが、何の助けにもなりませんでした。 それから、アガピット・ペチェルスキーの並外れた能力について聞いて、彼らは彼のために送るように命じました。 しかし、洞窟の僧侶は拒否し、彼は修道院の壁の外に出たことはなく、芝生だけに限ったと説明しました。 修道院長の個人的な要求で、彼は答えた:「もし私がそのような場合に王子に行くなら、私は皆に行きます。 人間の栄光のせいで、私は修道院の門から私を導き出さないでください、父よ。 私は最後の息が切れるまで神の前で彼女から逃げると約束しました。」 彼は自分の薬だけを使者に与え、モノマフの回復を真剣に祈り始めた。

そのため、ヴォロディミルフセボロドビッチ自身が修道院を訪れ、修道士の救いに感謝し、贈り物として金のパッケージを贈りましたが、医者は会うことを拒否しました。 王子が次にボヤーを小包で送ったとき、アガピットは贈り物を受け取りましたが、すべての金を修道院の門から投げ出し、必要な人全員がそれを使用できるようにしました。

アガピットペチェルスキーの治療法の敵と敵

Характери та звички людські не змінюються з поколіннями. У будь-які часи є люди готові до самопожертви, а є й ті, що у всьому вбачають лише зло та користь. У міру того, як слава про монаха-лічця з Печерської лаври ширилася світом, з’явилося багато заздрісників та противників його лікування. Одні піддавали сумніву його здібності зцілення, інші заздрили тому, що їм не вдається досягти схожих успіхів та не вірили в безкорисливість монаха. Найбільшим ворогом Агапіта став той самий лікар-вірменин, якому не вдалося зцілити Володимира Мономаха. Заздрощі настільки заповнили його душу, що він був готовий на все.

Коли сам Агапіт тяжко захворів, бо він на той час був уже досить похилого віку, його суперник навідав його, щоб дізнатися секрети його чудодійного цілительства, та відповідь не задовольнила вірменина, він зробив висновок, що старець не розуміється на медицині і, подивившись на його стан зауважив, що жити тому залишилось максимум три дні, а якщо його слова не справдяться, то обіцяє сам служити Богові у чернецтві. Та Агапіт відповів на те, що проживе щонайменше три місяці. На тому і розійшлися. Блаженний Агапіт дійсно прожив ще три місяці та помер приблизно 1095, у червні. Вірменин же дотримав свого слова, прийняв православ’я та став служити ченцем у Печерському монастирі.

Почитання пам’яті святого

З того часу днем пам’яті Агапіта Печерського вважається 14 червня (1 червня за старим стилем). Ще за життя цілитель був прозваний «безмездником», тому що був безкорисливою людиною і ніколи не брав платні за своє лікування. Після смерті Агапіт Печерський був канонізований православною церквою як преподобний та похований у Ближніх печерах Києво-Печерської лаври. З 1998 року у Києві на Шулявці було засновано Храм Агапіта Печерського, а з 2006 року він діє у новозбудованій церкві в парку ім. Пушкіна. Всеукраїнська Асоціація інфекціоністів нагородила святого медаллю за видатні заслуги в українській інфектології. Його мощі вже 9 віків лежать у лаврі, і люди все йдуть до нього, щоб попросити зцілення та сподіваннями на допомогу. Про преподобного Агапіта Печерського дотепер пишуть книги, розробляють вчення про природу його цілительської сили, а віряни завжди оголошують у лютому «святий тиждень преподобного Агапіта».

テキスト: スベトラーナ・オスタニーナ
コラージュ: カリーナ・フリリューク

人気の素材

乗った ベータ版 ウェブサイト rytmy.media。 これは、サイトが開発およびテスト中であることを意味します。 これにより、サイト上のエラーや不便の最大数を特定し、将来的にサイトを便利で効果的で美しいものにすることができます。 何かがうまくいかない場合、またはサイトの機能を改善したい場合は、都合のよい方法でご連絡ください。
BETA