«Людині потрібна людина» ‒ напевно саме це твердження вже багато років вивчає і одночасно доводить Дмитро Шамєнков. Він лікар-психофізіолог і засновник комунікативної методики та школи «Відкритий діалог», яка допомагає поліпшити соціальні зв’язки. Ми поговорили з ним про міжлюдські відносини і їх вплив на здоров’я, про соціальні мережі, справжню дружбу та про те, чи дійсно соціальна ізоляція здатна вкоротити тривалість нашого життя.

Сфера міжлюдських взаємин ‒ визначальна для нашого здоров’я. Йдеться про взаємодію між усіма людьми, між людиною і групами, командою, організацією, суспільством, державою. Адже ця взаємодія визначає контекст, у якому ми маємо свободу впливати на себе і на своє здоров’я.

O društvenim odnosima kao osnovi piramide potreba

Ako analiziramo, čak nazivamo i komunikacijske riječi i često ih opisujemo sa stajališta odnosa. Kada doživimo izdaju ili imamo napete odnose s voljenim osobama, kažemo da je "srce slomljeno", kada želimo nešto učiniti s nekim, kažemo "rastrga me na komade".

Znanstveno dokazana činjenica da je socijalna izolacija glavni faktor rizika za smrtnost ljudi. Dr. Julianne Holt-Lunstad sa Sveučilišta Brigham Young (SAD) ima članak o utjecaju socijalne izolacije. Studija je uključila više od 30 milijuna ljudi i pokazuje da gubitak povjerenja među ljudima povećava rizik od prerane smrti i rizik od pretilosti u 3-4 puta. Ljudi koji žive sami imaju 43% veću vjerojatnost da će umrijeti od infarkta miokarda i 55% od moždanog udara, a socijalno izolirane žene kojima je dijagnosticiran rak dojke dvostruko su vjerojatnije da će umrijeti od voljenih osoba.

Цей вплив пов’язаний із соціальним стресом: коли ми опиняємося на самоті і нам немає на кого спертися, то ми інакше переживаємо стресові події, фоновий рівень гормонів у нас інший.

Нам від природи важливо перебувати у зв’язку з іншими, співпрацювати. Співпраця ‒ це рушійна сила еволюції. Для нас близький контакт і взаємодія ‒ це фактор виживання, більш значущий ніж фізична безпека та інше.

В основі піраміди потреб, все ж, знаходяться соціальні відносини: близькість, контакт, підтримка. Тому втрата цих відносин травмує найсильніше. Якщо у людини запитати про те, яка травма запам’яталась їй найбільше, то вона назве саме травму відносин, рідко хто згадає фізичну.

Na razvoj društvenih mreža i njihov utjecaj na komunikaciju

Društvene mreže i glasnici genijalan su alat za komunikaciju i njeno ubrzanje, to je prilika da se dosegne osoba s druge strane planeta. Internetska komunikacija pomaže ne trošiti energiju na rutinsku komunikaciju. Druga stvar je da smo počeli koristiti društvene mreže kao sredstvo za "sajam ispraznosti".

Люди стають заручниками віртуальних образів, які ретранслюють в соціальні мережі. Ми викладаємо тільки те, що класне, прийнятне і нам подобається. Це створює помилковий фон, ілюзорне уявлення про іншу людину і зв’язок між реальними людьми порушується. Для тривалого контакту нам в день необхідні як позитивні, так і негативні події та емоції ‒ ми повинні бачити весь спектр. Інакше виходить, що ми спотворюємо дійсність, тому реальний контакт втрачається.

У майбутньому спілкування менше не ставатиме, просто рівень цінності живого спілкування буде підвищуватись. З іншого боку, в корпоративній сфері сьогодні людина підключена до зв’язку 24/7 і є рабом інформаційного простору. Це не добре, але буде змінюватися з впровадженням штучного інтелекту ‒ ті звичайні опції, які зараз виконують люди, будуть автоматизовані. Коли автоматизація досягне апогею, то ми будемо по-іншому осмислювати життя й інакше фокусуватися на цих речах.

Što je kvalitetna komunikacija i kako je izmjeriti

Osnova kvalitetne komunikacije je razmjena slika stvarnosti, koje su izgrađene na osjećajima. Osjećamo što se događa u stvarnosti, dijelimo svoje osjećaje i svoje poglede na to. Na taj način razmjenjujemo pojedinačne načine života i oblikujemo zajedničku cjelovitu sliku. Ako je razmjena iskrena i iskrena, tada ćemo doći do opće slike stvarnosti u kojoj se možemo podržavati.

Якість комунікації ‒ це вимірна історія. Є різні інструменти і підходи. Найвідоміший ‒ тест Всесвітньої організації охорони здоров’я WHOQOL-100. Це стандартизований опитувальник, який, крім фізичного, психологічного стану здоров’я, дозволяє виміряти ще і соціальний добробут. Це цінно. Хоча бути єдиного підходу до подібних вимірів не може, для кожної комунікаційної проблеми потрібно підбирати окремий інструмент вирішення.

Na razini osjećaja može se odrediti i kvaliteta. Prije svega - dobro je zdravlje. Komunikacija s vanjskim svijetom započinje komunikacijom sa sobom. Problem ljudi je što ne razumijemo i ne živimo vlastite osjećaje. Ako su stvarni, onda često pokušavamo pobjeći od njih, djelomično smatrajući ih neprihvatljivim, pogotovo ako su ti osjećaji negativni.

PRAKSA,

što će pomoći razviti dobrobit i emocionalnu inteligenciju

Sjedite mirno i odvojite 45-50 minuta da budete sami sa sobom.

Promatrajte što vam se događa, koje osjećaje proživljavate.

O otvorenom dijalogu

Otvoreni dijalog je kada je srce otvoreno, komuniciramo na njegovoj razini, osjećamo jedno drugo, postoji toplina, kontakt, suosjećanje i empatija. To nam omogućuje pretvoriti pojedinačno djelovanje u akciju "Mi" kao sustav. I postoji formalna komunikacija, kada ljudi ne teže holističkom stanju „mi“, a svaki u sebi - individuumu. Postoji dijalog, ali unutarnji osjećaji, emocionalna komunikacija u njemu su zatvoreni.

Što je:
Otvoreni dijalog?

Відкритий діалог ‒ це комунікативна методика, яка допомагає поліпшити якість соціальних зв’язків, вийти на новий рівень спілкування в особистому житті та в бізнесі, усвідомити свої реальні проблеми та побачити шляхи їх вирішення. Метод Відкритого діалогу розробив лікар-психофізіолог Дмитро Шамєнков ‒ директор Науково-освітнього центру «Інформаційні та соціальні технології в медицині» Сеченівського університету, автор 28 наукових публікацій та володар 18 патентів в області нанотехнологій, клітинних біотехнологій, регенеративної медицини і фізіології функціональних систем. В основі методу лежить Теорія функціональних систем Петра Анохіна і новітні дослідження в галузі еволюційної динаміки, соціальної біології та нейрофізіології.

U središtu metodologije otvorenog dijaloga leži potreba za stvaranjem zajedničke slike stvarnosti i zajedničkih ciljeva, a tek potom zajedničkim djelovanjem. Zato je potrebna iskrena želja za nenasiljem.

Naučimo ne utjecati na sudbinu druge osobe, već se dogovarati o tome što želimo raditi zajedno. Ako osoba iskreno slijedi praksu, onda ne može biti problema. No iskustvo pokazuje da mnogi smatraju da je utjecaj na druge za njih prihvatljiv. Na primjer: naučio sam razgovarati o osjećajima, vraćam se kući, a moj muž se "loše ponaša" i tada odlučim izraziti svoje osjećaje tako da promijeni ponašanje. Ovo je manipulacija, jer moj zadatak nije utjecati na čovjeka i promijeniti njegovo ponašanje, nego uspostaviti dijalog s njim. Cilj ne može biti želja da pojedinačno i neovisno promijene ponašanje drugoga. Glavna osoba s kojom se moram suočiti je ja.

Nakon uspostavljanja dijaloga sa samim sobom - već ću donijeti velike koristi u svijetu, bit će temelj za sljedeće korake.

А наступний крок ‒ зрозуміти, як навчити інших людей. Часто це не ті люди, які нас оточують, а ті, які резонують. З близькими ми пов’язані іншими цілями, а зовсім не навчанням і передачею знання чи навичок один одному. Близьких ми не можемо змусити почути, зрозуміти і почати практикувати те, що я для себе вхопив, нехай це навіть дуже цінно. Це насильство над іншою людиною і не дасть результату. Людина повинна дозріти і самостійно прийти в процес. Це стосується не тільки методики Відкритого діалогу, а й інших практик і систем розвитку.

Obrnuta strana komunikacije

Ljudi su u iskušenju da koriste komunikacijski alat za manipuliranje drugim ljudima. Mnoge metode imaju algoritme: govorit ćete na određeni način - formirat će se određeni odnosi. Takvi algoritmi djeluju, ali ne mogu dovesti do razvoja dugoročnih odnosa koji ispunjavaju, daju snagu i energiju, a zatim uništavaju ljudsku psihu i čine ga socijalno osiromašenim.

Ще один наслідок методики відкритого діалогу ‒ розширюється обсяг самопочуття. Раніше у нас був збіднений канал відчування, а потім ми починаємо дуже ясно бачити реальність і одночасно починаємо усвідомлювати себе на рівні великих соціальних систем, на рівні природи, на рівні світу в цілому. Нас починають хвилювати проблеми, які раніше нас ніяк не хвилювали ‒ глобальне потепління, сміття на планеті тощо. Для людини, яка прийшла вирішувати своє локальне завдання (припустимо навчитись з кимось домовлятись) такий ефект може стати несподіванкою, не завжди позитивною. Адже і так вистачало проблем, а тут ще починаєш розуміти, як все у світі пов’язано і що всі ми на це впливаємо. Цей обсяг інформації, коли люди починають більше бачити, більше чути, більше відчувати, для деяких людей виявляється стресовим. Хоча я, все ж, розглядаю цей наслідок як позитивний. Ми попереджаємо людей, що обсяг відчування буде ширшим, що людина розширить свою присутність в житті. Адже якщо людина починає краще і ефективніше комунікувати, то отримує більше можливостей і починає реалізувати себе краще і більше.

O prijateljstvu

Imamo problema s empatijom i prihvaćanjem drugačijeg gledišta, to moramo naučiti. Pravo prijateljstvo nije u tome da osoba neprestano reagira na moju viziju stvarnosti, vjernost i ne iritira me. Prijateljstvo je kada imamo različita stajališta i istovremeno dopuštamo jedni drugima da se osjećaju potpuno drugačije, ne ugašamo iskustva druge osobe, sposobni smo suosjećati. Imati drugačije stavove od mojih će uvijek izazivati ​​negativne emocije, ali ni to nije problem. Ako počnemo doživljavati složene i negativne osjećaje, dopustiti im da budu, tada ćemo naučiti razumjeti kakve negativne emocije i osjećaje doživljava druga osoba, a topao kontakt ćemo održavati. Ako sam u stanju dijeliti osjećaje drugoga, ne žurim s njim postupati, učiti, blokirati njegova iskustva, tada sam u mogućnosti suosjećam s njim. Taj temelj je prijateljstvo, kao i obiteljski odnosi.

Što je važno učiniti za sebe

Найважливіше, що людина може робити для себе ‒ це покращувати свої комунікації і формувати здорове соціальне середовище. Це основний фактор безпеки розвитку й успіху в житті. Середовище не обов’язково повинно бути обмеженим і складатися з маленької і стійкої групи людей, а навпаки ‒ бути широким полем сильних і слабких соціальних взаємодій. Сильними можуть бути відносини на роботі, а слабкими комунікаціями, наприклад, сусід, з яким у мене теплі і довірчі відносини. Чим більше таких теплих і результативних взаємодій, тим краще для нас. Нарощування цього широкого поля ‒ найцінніше, що ми можемо для себе зробити.

Potrebno je paralelno razvijati unutarnji dijalog sa sobom i s drugima. Dijalog u grupi, na primjer, pomaže razumjeti sebe i one kvalitete koje ne biste vidjeli u stotinu godina samopromatranja.

Što se danas može učiniti

По-перше, варто попросити вибачення. Ми завжди знаємо, де ми і як напартачили в житті. Потрібно знайти в собі сміливість вийти на зв’язок з людиною і сказати, що в чомусь був неправий. Яким би не був зворотний зв’язок, навіть якщо буде багато негативу у відповідь, потрібно самому все визнати, побути з цим, прожити. А ще ‒ подякувати. За всі комунікації і тих людей, які з нами були пов’язані.

tekst: Aleksandar Ostanin
kolaži: Victoria Mayorova

Slični materijali

Popularni materijali

Nastavili ste beta verzija web stranica rytmy.media, To znači da je web mjesto u fazi izrade i testiranja. Ovo će nam pomoći da prepoznamo najveći broj pogrešaka i neugodnosti na web mjestu i učinimo web mjesto prikladnim, učinkovitim i lijepim za vas u budućnosti. Ako nešto ne funkcionira za vas ili želite poboljšati nešto u funkcionalnosti web mjesta - kontaktirajte nas na bilo koji prikladan način za vas.
Beta