Коли думки надокучливі та неконтрольовані – займися тілом, шукаєш Бога і не видно – збирайся в гору, життя втратило всі фарби й ритми – то знайди себе.

Людина шукає відповіді на питання «чому». А з кожною відповіддю пірнає все глибше в історію еволюції і в історію життя на планеті Земля.

Метод цього пірнання визначається індивідуально. Одні обирають пізнавати життя завдяки буденності та побуту, другі – завдяки мистецтву, треті – віддають себе релігії, філософії чи справі всього життя. А хтось, як наш герой Максим Шишкін, – досліджує світ і себе через природу. Адже вона здатна показати речі, якими вони є, врівноважити, навчити, спантеличити та показати творця.

Досліджуючи природу – люди стають археологами своєї свідомості, і осмислюючи себе – інколи вловлюють закони Всесвіту, змінюють середовище і трансформують своїми діями інших.

Дослідження на межі з духовною практикою

Сьогодні Максим Шишкін тато двох дітей, веб-дизайнер та блогер-екстремал. Колись, живучи у Дніпрі, він мріяв, що зніматиме кіно, писатиме музику, але знайшов своє місце серед крижаних озер, хащ, піску, печер та гір. Каже, що природа – найкращий ігровий майданчик його життя, який ще й вчить бути щирим.

До 2012 року у його житті бракувало «‎спецій», він не відчував пристрасті життя. Зараз йому 28 і з них 8 років Максим загартовує тіло: занурюється у холодну воду, бігає пустелями та експериментує над тілом у джунглях. Про себе в Instagram пише: «Досліджую себе в дикій природі, занурююся в її деталі та принципи».

5 років тому, з двома дітьми та коханою дружиною чоловік подорожував світом. Зараз на їхньому ліку понад 37 країн. Під час загартування використовує свій метод 80/20, де 80 приділяє увагу загартовуванням, а 20 – екстриму. У 2017 році Максим пробіг 100 кілометрів по Синайській пустелі за 14 годин 25 хвилин. Зараз він готується до запливу по Дніпру на каяках. Довжина маршруту сягає 1100 кілометрів.

Духовність – це ми у надзвичайних життєвих ситуаціях, це наші думки, мова, вчинки, внутрішні чинники людини.

Духовне здоров’я – це динамічний стан, жага до життя і творчості, прагнення до пізнання, самопізнання, самовдосконалення. Складовою частиною духовного здоров’я людини є самопізнання.

Самопізнання – це пізнання своєї сутності, виявлення в собі як негативних, так і позитивних рис, а також можливостей, що здатні слугувати правильному, всебічному та гармонійному розвитку особистості. Це процес тривалий, постійний, складний та індивідуальний.

Найбільш адекватним середовищем для загартування він вважає дику природу, у нейтральному середовищі, без зайвої метушні.

– Я вивчаю себе у стресових ситуаціях, у диких умовах, бо там не підключається розум людини. Згодом, почав розуміти, що я люблю контакт зі стресом. Люблю холодну воду, складні обставини, які дає вода. Якщо уявити, що тіло – це комета, після повернення в холодну воду починаєш ловити іскри, які летять від її польоту.

Холодна відкриває унікальний шлях. У дорослому житті завдяки загартуванню Максим Шишкін вчиться слухати себе і цінувати, не повторювати когось, а робити свій вибір.

– Я практикую відчуття своїх бажань, ідей і їх реалізацію. Хочеться відкривати все самостійно, тому іншого я не практикую. Це кайф, коли в голову приходить дивна ідея, наприклад, скотитися з кам’яної гірки. Тоді я розумію що це щира думка, і якщо я це реалізую – стану ближче до себе.

Кілька років до цього Максим практикував «усвідомлене дихання», затримуючи повітря на тривалий час, – «мене це вводило в особливий стан легкості, адже перенасичення киснем впливає на свідомість». Тепер же намагається позбуватися будь-яких практик, лише власні індивідуальні техніки.

– Люди звикли себе обмежувати стилем життя, практиками, а я можу слухати все, що завгодно, практикувати все, що завгодно. Усе це форма, а для мене важливо чи є у тій формі щось геніальне.

Змінюватися щодня

Максим називає себе людиною, яка час від часу входить у природу і знаходить там цікаву свідомість. Розповідає, що перший етап єднання людини і живого стається, коли людина знаходиться в тому стані, а другий етап – коли минає його і повертається в соціум. У сам момент злиття – людина не зовсім асоціює себе з тим ким, вона є, бо вона відчуває кайф цілісності. А коли повертається – виникає відчуття натхнення. Людина стає справжньою, бо вона розуміє, що прикидатися немає сенсу.

– Серед природи людина розуміє стан речей і хоче залишитися собою. А смерть – це яскрава подія, і я помічаю в ній потенціал. Багато речей, які роблю пропускаю через фільтри смерті, щоб відсіяти дійсно важливе.

Каже, що вивчаючи свій світ і природу став неоднозначним.

– Світ складніший, ніж ми думаємо, коли сидимо на одному місці і десять років займаємось одним і тим же. Після цього відкриття і я став складнішим, можу швидко змінювати точку зору, бо люди складні, світ складний.

Хто і як ще досліджував себе в природі:

 

62-річний українець, мандрівник, спеціаліст з екстремального соло виживання Сергій Гордієнко. Чоловік знається на водному, гірському, лижному, пішохідному та спелеотуризмі. Він той, хто вдруге встановив український прапор на Північному полюсі в 98-му.

Сергій Гордієнко протягом 7 місяців йшов уздовж узбережжя Антарктиди. Потім пів року мандрував північною Африкою, зробивши перехід через Сахару з Марокко в Єгипет при температурі повітря до +50-ти градусів.

Екстремал плив на каяку Амазонкою, уздовж узбережжя до Магадану, де потрапив у шести бальний шторм, коли довелося чотири доби бути в маленькому човнику, долаючи страх, холод, біль тіла від того, що затекли практично нерухомі кінцівки. Мандрував Камчаткою, японським островом Хоккайдо. Саме Гордієнко першим пройшов пішки весь БАМ і проплив всю річку Об від Новосибірська до Салехарда (4000 кілометрів).

Головною метою усіх подорожей чоловіка був збір матеріалу про психологію виживання в екстремальних умовах.

Як функціонує система природи мільйонів років, як океан створює хвилі, без людської уваги, як росте дерево, як народжується птах, як живе камінь мільйони років на одному місці? Природа мінлива. Ця складність та велич на противагу примітивному світу людей вабить чоловіка щоразу робити приголомшливі і водночас смертельні речі.

– Коли я відчуваю складний потенціал, я усвідомлюю, що є щось складніше, розумніше ніж ми. Це мене приваблює. А коли я відчуваю комфорт у диких умовах – тоді я розцінюю це як нагороду за терпіння і ризик. Коли я серед природи, то усамітнююся і не шукаю відповідей, яких не існує. Я переживаю злиття, це і є те слово-ретранслятор того, що я відчуваю. Тварини, люди, стихії – все з одного атома, з одного початку.

Хто і як ще досліджував себе в природі:

 

Серед тих, хто шукав спростувань себе чи бога через екстрим був і французький лікар, біолог, мандрівник Ален Бомбар. У 1952 році він перетнув Атлантичний океан на одномісному гумовому човні під вітрилом від Канарських островів до Барбадосу (4400 кілометрів) за 65 днів.

Бомбар зруйнував медичні та фізіологічні переконання про смерть та цингу, харчуючись лише сирою рибою та планктонами. Це був його науковий досвід з виживання і народження нової людини.

У тому ж столітті німецький психотерапевт Ханес Ліндеман вирішив переконати світ, що людина з добре натренованою психікою виживе навіть у безнадійній ситуації. Через рік на байдарці він перетнув шлях з Лас-Пальмаса до острова Сен-Мартен за 72 дні.

Ліндеман весь час повторював формулу цілі: «Мені вдасться». Каже, що з цією думкою він засинав і прокидався, це було таке собі аутогенне тренування.

Амбіція чи натхнення?

Робота у стресі виховала в чоловікові якості, які тепер він використовує у побуті: безстрашність, терпіння, витримка, концентрація.

– Є розуміння, що побутові ситуації – це не страшно, а біль з часом минає. Коли людина виходить з води вона вже не думає про те, що здавалося важливим раніше. Вода дає переосмислення речей і натхнення.

Загартовування корисне, коли у людини депресія, вода дуже щільно впливає на тіло, огортає його і не залишається нічого, як відключити потік думок, які деструктивно впливають на його життя і просто насолодитися моментом розвантаження мозку.

– Коли я перепливу Дніпро, то отримаю новий досвід, стану більш об’ємним. Коли публікую своє фото в холодному озері, то не думаю про оцінку людей, а коли вже бачу його – оцінюю себе персонажем, який робить щось близьке мені і кажу собі: «То я там був»! І коли пишу пост, то не прикрашаю нічого, бо дійсно бачу багато естетики в природі. Якщо я проростаю в льодовому озері, то хочу приєднатися до цієї естетики.

Виховувати через себе

Старша донечка все своє життя подорожує з ними по світу, спостерігає трансформації та самобутні досліди батька і виховується, за словами чоловіка, вільною людиною, яка вивчаючи світ – вивчає себе. Але поки що лише завдяки подорожам.

– Виховання – це передача своїх моделей поведінки і систем координат дитині. Мені б хотілося не зіпсувати своїх дітей. Я вірю, що вони стануть незалежними, бо найгірше для мене, щоб вони відчували забитість і проживали своє життя наче сон. Я мрію, щоб вони були максимально щирі у ставленні до своєї внутрішньої природи, а це наслідок щирості до природи зовнішньої.

Хто і як ще досліджував себе в природі:

 

Райнгольд Месснер – італійський альпініст, який першим у світі підкорив усі «восьмитисячники» світу. В 1980 році він ще й першим у світі підкорив Еверест наодинці, без допомоги кисневого обладнання і крюків для страхування. Тепер за плечима 43-літнього альпініста понад 3000 підкорених вершин, близько 100 першосходжень, 24 експедиції на найвищі вершини та ряд унікальних соло сходжень.

Згодом Месснер піде по пустелях, перетнувши Антарктиду, Гренландію, пустелю Такла-Макан в Китаї, досяг Північного і Південного полюсів і не збирається на цьому зупинятися.

Гора за горою, експедиція за експедицією. Він напише про це в книгах «Моє життя на межі», «Залишитися живим» та інших.

Рух сходження до вершин духовної еволюції виникає від питання «чому», а цілісність – це кінцева точка. Коли питання мінливого та неспокійного розуму стихають, то людина починає створювати життя навколо себе і зливається з Творцем, для екстремалів-дослідників, ним є природне середовище, з якого виростає тіло та дух живого.

Текст: Анастасія Салашна
Колажі: Вікторія Майорова

Популярні матеріали

Ви потрапили на beta-версію сайту rytmy.media. Це означає, що сайт знаходиться у стадії доопрацювання та тестування. Це допоможе нам виявити максимальну кількість помилок і незручностей на сайті та зробити сайт зручним, ефективним та красивим для вас в подальшому. Якщо у вас щось не працює, або вам хочеться щось покращити у функціоналі сайту — зв'яжіться з нами у будь-який зручний для вас спосіб.
BETA